Словник української мови (1937)/достача

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ достаток Словник української мови
Борис Грінченко
Д
достача 		достачання ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доста́ча, чі, ж. 1) Часть, следуемая мельнику за помол? 2) Изобилие. 3) Необходимый для работы материал. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/достача&oldid=645847