Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/достеменно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
достеменно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досте́менно, нар. Точно, точь-в-точь. Достеменно так робиш, як той баран. Рудч. Отак достеменно і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).