Словник української мови (1937)/достеменно
Зовнішній вигляд
◀ достеменнісінько | Словник української мови Д достеменно |
достерегти ▶ |
|
Досте́менно, нар. Точно, точь-в-точь. Достеменно так робиш, як той баран. Рудч. Отак достеменно і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).