Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/достойний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
достойний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по-людськи? К. ЧР. 336.