Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досугий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досугий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досу́гий, а, е. Престарелый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.