Словник української мови (1937)/досукувати
| ◀ досукування | Словник української мови Д досукувати |
досунути ▶ |
|
Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
| ◀ досукування | Словник української мови Борис Грінченко Д досукувати |
досунути ▶ |
|
Словник української мови — Д
досукувати
Борис Грінченко
1937
Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.