Словник української мови (1937)/досіпати
Зовнішній вигляд
◀ досіль | Словник української мови Д досіпати |
досіпатися ▶ |
|
Досі́пати, паю, єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!.. таке тепер і стало! О. 1862. IX. 5.