Словник української мови (1937)/дотепність

by Борис Грінченко

◀ дотепниця

Словник української мови Борис Грінченко Д дотепність

дотепно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доте́пність, ності, ж. Способность, дарование. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не без дотепності. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепності самому додуматись. Ком. I. 48.