Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотиль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотиль
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тех пор, до того времени. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном: № 10050.