Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотовктися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотовктися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотовкти́ся, вчу́ся, че́шся, гл. 1) Дотолочься. 2) Довозиться.