Словник української мови (1937)/дотоплювати
| ◀ дотопити | Словник української мови Д дотоплювати |
дотоплюватися ▶ |
|
Дото́плювати, люю, єш, сов. в. дотопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огне. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить в печке.