Словник української мови (1937)/дохожалий

by Борис Грінченко

◀ доходитися

Словник української мови Борис Грінченко Д дохожалий

дохожалість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дохожа́лий, а, е. Взрослый, в летах. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодні — завтра заміж піде.