Словник української мови (1937)/доцуплювати
| ◀ доцуплювання | Словник української мови Д доцуплювати |
доцури ▶ |
|
Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
| ◀ доцуплювання | Словник української мови Борис Грінченко Д доцуплювати |
доцури ▶ |
|
Словник української мови — Д
доцуплювати
Борис Грінченко
1937
Доцу́плювати, люю, єш, сов. в. доцу́пити, плю, пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.