Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дочасний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дочасний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доча́сний, а, е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.