Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дочекати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дочекати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дочека́ти, ка́ю, єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Ком. № 1867. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'ям. Чуб. III. 356.