Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дошвендяти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дошвендяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дошве́ндяти, дяю, єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.