Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дошкулький

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дошкулький
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дошку́льки́й, а́, е́ = Дошкульний. Нагаєчка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.