Словник української мови (1937)/дошкулький
Зовнішній вигляд
◀ дошкулити | Словник української мови Д дошкулький |
дошкульний ▶ |
|
Дошку́льки́й, а́, е́ = Дошкульний. Нагаєчка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.