Словник української мови (1937)/дошукуватися

by Борис Грінченко

◀ дошукатися

Словник української мови Борис Грінченко Д дошукуватися

дощ ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дошу́куватися, куюся, єшся, сов. в. дошука́тися, ка́юся, єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Кв. 279. Що ти гріхи мої перебираєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22.