Словник української мови (1937)/дощерця
| ◀ дощенту | Словник української мови Д дощерця |
дощети ▶ |
|
Дощер́ця, нар. До дна, до остатка. Дощерця повибирали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все дощерця розкажу. Сніп. 107.
| ◀ дощенту | Словник української мови Борис Грінченко Д дощерця |
дощети ▶ |
|
Словник української мови — Д
дощерця
Борис Грінченко
1937
Дощер́ця, нар. До дна, до остатка. Дощерця повибирали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все дощерця розкажу. Сніп. 107.