Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дощечка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дощечка
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́щечка, ки, ж. 1) Ум. от дошка. 2) Инструмент у ткачей: дощечка с рукоятью и с просверленными в равных расстояниях отверстиями, сквозь которые проходят нити при сновании их на снувалку. МУЕ. III. 16.