Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доюн

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доюн
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дою́н, на́, м. Удой? По два доюни дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.