Словник української мови (1937)/дратва
Зовнішній вигляд
◀ драта | Словник української мови Д дратва |
драти ▶ |
|
Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.