Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дратва

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дратва
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дра́тва, ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Грин. III. 300. Ум. Дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V. 818.