Словник української мови (1937)/драч
| ◀ дратуватися | Словник української мови Д драч |
драча ▶ |
|
Драч, ча́, м. 1) Шомпол. Ромен. у. 2) Пильщик. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 3) Обдирало, сборщик податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючий кустарник. (Добруджа). КС. 1883. I. 59. 5) Род удочки для крупной рыбы при ловле зимой: оловянная гирька с крючком на шнурке. Вас. 189.