Словник української мови (1937)/дригонути
| ◀ дригнути | Словник української мови Д дригонути |
дригота ▶ |
|
Дригону́ти, ну́, не́ш, гл. То же, что и дригну́ти, но обозначает движение более сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дригонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. I. 63.