Словник української мови (1937)/дриз

by Борис Грінченко

◀ дрижова

Словник української мови Борис Грінченко Д дриз

дризнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дриз, за и зу, м. Хворост. Нема ні дри́за, зу. Нет ни прутика. Мнж. 179; нет ничего. Мнж. 162.

Дри́за да́ти. Побежать, убежать. Як дав дриза, дак так тільки п'ятами залопотів.