Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дробинник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дробинник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дроби́нник, ка, м. 1) Пастух гусей. 2) Двор и хлев, где содержат домашнюю птицу.