Словник української мови (1937)/дрова

by Борис Грінченко

◀ дроб'ята

Словник української мови Борис Грінченко Д дрова

дровина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, розкидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.