Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дротик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дротик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дро́тик, ка, м. 1) Ум. от дріт. 2) Пруток чулочный. МВ. (1862. I. 40).