Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрохва

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрохва
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрохва́, ви́, ж. Дрофа. Грин. II. 158, 157. О. 1861. XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.