Словник української мови (1937)/дрохвин

by Борис Грінченко

◀ дрохвеня

Словник української мови Борис Грінченко Д дрохвин

дрохвич ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрохви́н, дрохви́ний, а, е. Принадлежащий дрофе, относящийся к дрофе. Дрохвині яйця. Сим. 233.