Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/другар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
другар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Друга́р, ра́, м. Рукоятка рулевого весла у плота. См. Керма. Шух. I. 181.