Словник української мови (1937)/друляти
| ◀ друлівник | Словник української мови Д друляти |
друхна ▶ |
|
Друля́ти, ля́ю, єш, одн. в. дру́лити, лю, лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люди і друляють одні других в воду. МУЕ. III. 39.
| ◀ друлівник | Словник української мови Борис Грінченко Д друляти |
друхна ▶ |
|
Словник української мови — Д
друляти
Борис Грінченко
1937
Друля́ти, ля́ю, єш, одн. в. дру́лити, лю, лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люди і друляють одні других в воду. МУЕ. III. 39.