Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрюк

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрюк
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрюк, ка, м. Толстая палка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Ум. Дрючо́к, дрюче́чок. Ув. Дрючи́ще. Чуб. V. 1124.