Словник української мови (1937)/дряпіжник
| ◀ дряпіжний | Словник української мови Д дряпіжник |
дряпізтво ▶ |
|
Дряпі́жник, ка, м. 1) Хищник, грабитель. Стор. М. Пр. 29. 2) Взяточник, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
| ◀ дряпіжний | Словник української мови Борис Грінченко Д дряпіжник |
дряпізтво ▶ |
|
Словник української мови — Д
дряпіжник
Борис Грінченко
1937
Дряпі́жник, ка, м. 1) Хищник, грабитель. Стор. М. Пр. 29. 2) Взяточник, обдирало. Мир. ХРВ. 85.