Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дряпіжник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дряпіжник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дряпі́жник, ка, м. 1) Хищник, грабитель. Стор. М. Пр. 29. 2) Взяточник, обдирало. Мир. ХРВ. 85.