Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрібцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрібцювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрібцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Делать мелкие па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тільки гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. VIII. 50.