Словник української мови (1937)/дріжджі

by Борис Грінченко

◀ дріжджити

Словник української мови Борис Грінченко Д дріжджі

дріжчі ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрі́жджі, джів, м. мн. Дрожжи. Росте, як на дріжджах. Ном. № 8611. Пішов, як рак по дріжджі. Ном. № 10981. Пухла така, наче на дріжджах зійшла. МВ. I. 113. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжджах. Левиц. I. 140.