Словник української мови (1937)/дрімлючий

by Борис Грінченко

◀ дрімлюх

Словник української мови Борис Грінченко Д дрімлючий

дрімнивиці ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный к дремоте.