Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрімучий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрімучий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющий. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.