Словник української мови (1937)/дріть
| ◀ дрітовач | Словник української мови Д дріть |
дрічний ▶ |
|
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое медная проволока, употребляющаяся в гуцульских изделиях. Шух. I. 275, 312.
| ◀ дрітовач | Словник української мови Борис Грінченко Д дріть |
дрічний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дріть
Борис Грінченко
1937
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое медная проволока, употребляющаяся в гуцульских изделиях. Шух. I. 275, 312.