Словник української мови (1937)/дуб'я

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дубчик Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дуб'я 		дуб'як ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дуб%27я&oldid=651459