Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дуб'я

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дуб'я
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.