Словник української мови (1937)/дуб'я
Зовнішній вигляд
◀ дубчик | Словник української мови Д дуб'я |
дуб'як ▶ |
|
Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
◀ дубчик | Словник української мови Борис Грінченко Д дуб'я |
дуб'як ▶ |
|
Словник української мови — Д
дуб'я
Борис Грінченко
1937
Дуб'я́, б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.