Словник української мови (1937)/дубельтівка
Зовнішній вигляд
◀ дубельт | Словник української мови Д дубельтівка |
дубець ▶ |
|
Дубельті́вка, ки, ж. Двустволка. Пан Цибульский… в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. I. 233.