Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубило

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубило
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуби́ло, ла, с.: а) дубильное вещество; б) отвар ольховой коры и пр., в котором вымачивают сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. См. Дуб 3.