Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубува́ти, бу́ю, єш, гл. Мерзнуть от холода. Встречено только в песне о Палие, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сибіру мов в лузі дубує.