Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубчак

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дубцювати Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубчак 		дубчик ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубча́к, ка́, м. = Дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дубчак&oldid=651457