Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дудина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дудина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуди́на, ни, ж. Гей ти, корчмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине. ЗЮЗО. II. 595.