Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дудиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дудиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́диця, ці, ж. 1) Соломинка из пшеницы или ржи для плетения шляп. Уман. у. 2) Мн. = Дуди. Гол. Од. 20, 57.