Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дудлик

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дудливий Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дудлик 		дудлити ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́длик, ка, м. = Дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дудлик&oldid=651789