Словник української мови (1937)/дудуритися
| ◀ дудуватий | Словник української мови Д дудуритися |
дуж ▶ |
|
Дуду́ритися, рюся, ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.
| ◀ дудуватий | Словник української мови Борис Грінченко Д дудуритися |
дуж ▶ |
|
Словник української мови — Д
дудуритися
Борис Грінченко
1937
Дуду́ритися, рюся, ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.