Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дудуритися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дудуритися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуду́ритися, рюся, ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.