Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дужо

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дужний Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дужо 		дужчати ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́жо, нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дужо&oldid=651958