Словник української мови (1937)/дуйний
| ◀ дуймом | Словник української мови Д дуйний |
дуйнути ▶ |
|
Дуйни́й, а́, е́. Сильно дующий (о ветре). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. II. 3.
| ◀ дуймом | Словник української мови Борис Грінченко Д дуйний |
дуйнути ▶ |
|
Словник української мови — Д
дуйний
Борис Грінченко
1937
Дуйни́й, а́, е́. Сильно дующий (о ветре). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. II. 3.