Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дум

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дум
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дум, му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. I. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. I. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.